Батькам першокласників про успішну адаптацію дитини до першого класу

Вітаю, ваш син чи дочка став/стала першокласником/першокласницею, учнем/ученицею. Ця подія помітно змінило життя дитини. Як показує досвід, не всі діти готові до таких змін у їхньому житті. Деяким першокласникам, навіть із високим рівнем інтелектуального розвитку, непросто пристосуватися до навантаження, яке лягає на їхні плечі з початком шкільного навчання. Сюди ж додаються проблеми зі зміною в режимі, засвоєнням шкільних норм і правил поведінки, налагодженням взаємин з учителем та однокласниками. Перший рік навчання в школі – надзвичайно складний для дитини, оскільки їй потрібно адаптуватися до нових умов життя, нового виду діяльності, нових обов’язків та нового статусу.

Процес адаптації дитини до школи, шкільного навчання розглядається вченими в декількох аспектах: біологічному, психологічному та соціальному:

  • Біологічний аспект передбачає пристосування першокласника до нового режиму навчання й життя.
  • Психологічний аспект полягає в прийнятті дитиною нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності.
  • Соціальний аспект адаптації пов’язується зі входженням дитини до учнівського колективу.
Адаптаційний період першокласників супроводжується такими процесами:
  • відбувається фізіологічне підлаштування діяльності функціональних систем організму першокласника до змін у режимі і навантаженні;
  • формуються, розвиваються й засвоюються способи і прийоми нової діяльності – процесу навчання;
  • через емоційну сферу першокласника здійснюється оцінка змін у навколишній реальності як суб'єктивно комфортних або дискомфортних і відповідно до неї відбувається регулювання його поведінки і діяльності.
Чинники, які зумовлюють високий рівень адаптації:
  • повна сім'я;
  • високий рівень освіти батьків;
  • правильні методи виховання в сім'ї;
  • відсутність конфліктної ситуації в сім'ї;
  • функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість;
  • адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників;
  • високий статус дитини в групі до вступу в 1 клас;
  • задоволення від спілкування з дорослими;
  • позитивний стиль ставлення до дітей з боку батьків і вчителя.
Поняття адаптації безпосередньо пов’язане з поняттям «готовність дитини до школи». Цей чинник, який теж сприяє успішній адаптації дитини до шкільного навчання. Це перше, на чому мають зосередити свою увагу батьки майбутніх першокласників.

Поради батькам першокласників

  1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
  2. Не підганяйте дитину, розраховувати час - це ваш обов'язок.
  3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.
  4. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого.
  5. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів.
  6. Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?".
  7. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
  8. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
  9. Пам'ятайте, що телевізор (комп’ютер) - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані.
  10. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною.
  11. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною, щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. У І чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин, потім можна скоротити до 9-10 годин.
  12. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.
  13. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

Якщо ви дотримаєтеся порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

Рівні адаптації дитини до навчання в школі

Високий рівень адаптації
  1. Першокласник позитивно ставиться до школи, вимоги, що висуваються сприймає адекватно.
  2. Навчальний матеріал засвоює легко, глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв’язує завдання підвищеної складності.
  3. Старанний, уважно слухає вказівки, пояснення вчителя, виконує доручення без зовнішнього контролю охоче і добросовісно.
  4. Проявляє значний інтерес до самостійної роботи, готується до всіх уроків.
  5. Займає в класі сприятливе статусне положення.
Середній рівень адаптації
  1. Першокласник позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань.
  2. Розуміє навчальний програмовий матеріал, якщо вчитель пояснює його детально і наочно. Засвоює основний зміст програми з усіх предметів.
  3. Самостійно розв’язує типові задачі.
  4. Зосереджений і уважний при виконанні завдань, доручень, вказівок дорослого, але під його контролем.
  5. Буває зосередженим тільки тоді, коли зайнятий чомусь для нього цікавим, готується до уроків і виконує домашні завдання майже завжди.
  6. Доручення виконує сумлінно, але не всі з особливим бажанням.
  7. Товаришує з багатьма однокласниками.
Низький рівень адаптації
  1. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи.
  2. Часто бувають скарги на здоров’я, самопочуття, домінує пригнічений настрій.
  3. Спостерігаються порушення дисципліни.
  4. Матеріал, який пояснює вчитель, засвоюється фрагментарно.
  5. Самостійна робота з підручником викликає труднощі, при виконанні самостійних навчальних завдань не проявляє інтересу.
  6. До уроків готується нерегулярно, йому потрібний постійний контроль, систематичні нагадування і спонукання з боку вчителів та батьків.
  7. Зберігає працездатність і увагу якщо паузи для відпочинку подовжені.
  8. Для розуміння нового розв’язання задач за зразком вимагають значної навчальної допомоги вчителя та батьків.
  9. Доручення виконує під контролем, без особливого бажання, пасивний.
  10. Близьких друзів не має, знає за прізвищами та іменами лише частину однокласників.

Пам'ятка для батьків «Можливі труднощі у навчанні дітей»

  1. Дитина нездорова.
  2. Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
  3. Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до дорослого (поясняють один раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка – повторюють те саме безліч разів.
  4. Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
  5. Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не вироблені навики навчання).
  6. Батьки надто при згнічують учня погрозами і покараннями. Не вміють своєчасно схвалити і підбадьорити маленьку людину.
  7. Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
  8. Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав’язує дитині свій стиль роботи.

Щодо попередження труднощів у навчання першокласника

  1. Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять.
  2. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
  3. Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
  4. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.
  5. У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.
  6. Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
  7. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слово підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
  8. Необхідно пам’ятати, що покарання за неправильне розв’язання завдань буде останнім і найменш ефективним способом, що завжди викликає в дитині негативні емоції.
ДЖЕРЕЛО. Адаптація першокласників до навчання в школі: Методичний посібник / укл. О. М. Івахова. с. Петрашівка, 2016. 98 с.
Кiлькiсть переглядiв: 292